ствердіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
стверділий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
стверділість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
ствердіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
стверділий — стве/рдлий, а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до ствердіти, стверднути … Український тлумачний словник
стверділість — лості, ж. Властивість і стан за знач. стверділий … Український тлумачний словник
ствердіння — я, с. Дія за знач. ствердіти, стверднути … Український тлумачний словник
веляризація — ї, ж., лінгв. Особливе ствердіння приголосного внаслідок піднесення задньої частини спинки язика до м якого піднебіння … Український тлумачний словник
гагат — у, ч. Різновид кам яного вугілля, що легко обробляється і полірується; гірська стверділа смола … Український тлумачний словник
іммобілізація — ї, ж. Дія за знач. іммобілізувати. || Створення нерухомості частини тіла при переломах кісток, захворюваннях суглобів, великих ранах шляхом накладання пов язок і шин. || Тимчасове створення нерухомості тварини за допомогою хімічних речовин з… … Український тлумачний словник